Костянтин Іщейкін: «Реформувати медицину потрібно за головним принципом лікарів – «Не нашкодь»!»
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Костянтин Іщейкін: «Реформувати медицину потрібно за головним принципом лікарів – «Не нашкодь»!»
Як організувати нову систему охорони здоров’я і як її фінансувати – 19 грудня народні депутати України обговорювали з в.о. міністра охорона здоров’я, доктором Уляною Супрун, заступниками міністра Павлом Ковтонюком, Олександром Лінчевським, Оксаною Сивак і Романом Іликом на засіданні бюджетного комітету
Після робочої поїздки очільниці МОЗ на Полтавщину робота в бюджетному комітеті передбачала зустріч з представником області у парламенті, головою підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Костянтином Іщейкіним. Про це повідомляють у прес-службі народного депутата України.
-
Чимало моїх колег звернулося з проханням передати пані Уляні питання, які не встигли задати у Полтаві, або відповідь була неповною. Залишали навіть на моїй сторінці у Facebook. Я здивований, що приїзд – особиста ініціатива міністерської команди у вихідний день, і, за їх словами, мав бути неоголошеним. Доктор Супрун збиралась навідатись до 3-ї міськлікарні, як їй радили на її сторінці, до військового шпиталю, зустрітись зі студентами і лікарями-радіологами. Зустріч з іншими медиками стала несподіванкою.
Реформа необхідна! Це факт, але поступова, продумана, щоб не порушити головний лікарський принцип «Не нашкодь!». Бо ризикуємо зруйнувати існуючу систему, тоді більшість лікарів і обладнання перейде у приватні руки, а медична допомога буде надаватися хаотично.
З основних змін – держава буде оплачувати не стіни, а медичні послуги для людей. Чудово! Але Комітет з питань охорони здоров’я за два роки досі не дав визначення поняттю «медична послуга». У нас немає законодавчого визначення цього поняття і що в нього входить, – прокоментував зустріч народний депутат України Костянтин Іщейкін.
Доктор Супрун зауважує, що нічого поганого не буде, якщо забрати лікарів зі складу бригад, бо «по всій країні є ФАПи, там є фельдшери – вони ж надають допомогу. Парамедики мають 4 роки навчання. Вони можуть надавати допомогу. Нам потрібно навчити фельдшерів відрізняти невідкладні стани. Інколи є випадки, що достатньо фельдшеру поговорити з пацієнтом по телефону, а не виїздити… Нам не потрібні лікарі у машині «швидкої» – його місце у кабінеті! І ми можемо платити лікарю більше». Після відвідування Полтави доктор зазначила, що їй розповідали, як замість серйозних викликів, їздили на виклик через температуру. Та поки що озвучений варіант – все таки ще на стадії проектування.
-
Безумовно, пріоритети потрібні. Але ми не побачили чітких розрахунків економічних наслідків виїздів бригад на нібито менш значні випадки і чому не можна додати бригад. До речі, спеціалісти, які працювали над розрахунками госпітальних округів Полтавщини, виявили, що області бракує 13 бригад екстреної медичної допомоги, – зауважив Костянтин Іщейкін. – Звісно, свідомість пацієнтів треба підвищувати, щоб було менше хибних викликів. Але як лікар, я не знаю, як можна забрати колег з бригад, поки не підготовлене покоління парамедиків. Пані Уляна говорить, що перехідний період буде, поки підвищують кваліфікацію нині працюючі фельдшери, поки вчитимуться парамедики. У 2017 році кардинальних змін по «швидкій» не буде.
Народний депутат також наголосив, що початок реформ буде ускладнюватися багатьма факторами: невпорядкованістю медичних протоколів, розвиток якісної страхової медицини неможливий без врегульованого ринку страхових компаній, без визначення поняття «медична послуга», проблемою урівняння зарплат молодшого медичного персоналу і висококваліфікованих фахівців, розбудови інфраструктури госпітальних округів, ремонту доріг тощо.
-
На мою думку, рівень надання медичної допомоги має бути однаковим – і для бідних, і для заможних. Тільки якщо заможні можуть платити за себе, то за менш заможних повинна доплачувати держава. А професіоналізм медиків і обладнання має бути однаковим, – переконаний народний депутат. – Щодо свободи вибору лікаря, то є лікарі-спікери, як лікар Комаровський. А є професіонали, які просто працюють. Тепер лікарі будуть змушені себе рекламувати, ставати спікерами. У лікарів з досвідом трошки більше шансів бути затребуваними, бо люди вже їх знають. Молодим випускникам, яких ніхто не знає, буде складніше.
Превентивна медицина – важливий напрямок. Для пострадянського простору ця тема не нова. Ба більше, це у нас була розвинена мережа санаторно-курортних закладів на додачу до загальної диспансеризації. Пані Уляна повідомила, що три чверті року простоювала новостворена організація – Центр громадського здоров’я. Є приміщення, є керівник, а немає роботи.
Окремо підняли питання розвитку університетської науки у контексті реформ.
– Щодо медичної науки – нещодавно вийшла замовна стаття, що її руйнує бюджетний комітет. Щоправда, автори забули написати, що бюджетний комітет єдиний підтримав і врятував науковців, додавши до фінансування 817 млн грн на утримання Академії медичних наук, і 204 млн грн. передається ВНЗ. І ми з колегами всіляко підтримуємо вузівську науку (і не тільки медичну). Звучала тема браку англійської мови у науковому середовищі. Але пора відкрито сказати – хто знав англійську мову, давно виїхав закордон працювати. Поки науку лихоманить, відбувся відтік кадрів.
А загалом ще у нас попереду багато роботи і поміркованих рішень. Попередня команда озвучувала ще оригінальніші ідеї реформування – продати будівлю МОЗу інвестору, хай зробить гарний готель-ресторан, а на виручені гроші оплатити деякі заходи по реформуванню, а МОЗ виселити за місто, – підбив підсумки Костянтин Іщейкін.
Представники МОЗ України і члени Комітету з питань бюджету домовились продовжити діалог у роботі над фінансуванням системи охорони здоров’я.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
